postheadericon Поради логопеда

ЗАТРИМКА МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ: МІФИ ТА ФАКТИ

Що таке затримка мовленнєвого розвитку?

Про затримку мовленнєвого розвитку дитини можна говорити у віці 18–30-ти місяців, якщо запас слів, якими вона оперує, украй малий. Такі діти мають достатні навички розуміння, а також ігрові, соціальні й рухові навички, але не можуть висловлювати свої думки в усній формі.

Пропонуємо проаналізувати та спростувати деякі поширені міфи й хибні уявлення про затримку мовленнєвого розвитку.

Міф 1. Усі хлопчики схильні до затримки мовленнєвого розвитку

Факт. Хлопчики і справді схильні вимовляти свої перші слова пізніше, ніж дівчатка, однак лише на кілька місяців. І хоча хлопчики в дійсності втричі частіше страждають від затримки мовленнєвого розвитку в порівнянні з дівчатками того ж віку, батьки повинні обов’язково звернути увагу та вжити заходів, якщо їхня дитина будь-якої статі відчуває затримку в мовленнєвому розвитку.

Міф 2. Варто лише трохи почекати

Факт. Дуже часто можна почути: «Не хвилюйся, син мого сусіда не розмовляв до трьох років» або «Ейнштейн не розмовляв, доки йому не виповнилось чотири роки». Цей міф примушує багато сімей відкласти необхідну терапію через упевненість у тому, що діти переростуть цю проблему. У той час як 50–60 % дітей, які відчувають труднощі в мовленнєвому розвитку, як правило, самостійно справляються із цією проблемою, 40–50 % дітей не можуть зробити цього самі. Діти, які справляються своїми силами, можуть демонструвати сплески негативних емоцій і фрустрацію до того часу, доки не оволодіють мовленням, а їхні батьки часто відчувають неймовірне засмучення через те, що не можуть зрозуміти, що їхні малюки намагаються їм сказати. У той же час діти, які не можуть упоратися із проблемою затримки мовлення самостійно, гостро потребують допомоги фахівця, при цьому очевидно, що чим раніше батьки звернуться по кваліфіковану допомогу, тим краще.

Міф 3. Вивчення двох мов призводить до затримки мовленнєвого розвитку

Факт. Діти, які вивчають дві мови (двомовні діти у двомовній сім’ї), проходять через ті ж етапи розвитку, що й дитина, яка вивчає одну мову. Як правило, вони досягають того ж рівня володіння кожною мовою в той же час, що й діти, які вивчають одну мову. Діти, які вивчають дві мови, можуть мати менший словниковий запас кожної з мов, проте загальний обсяг словникового запасу двох мов разом узятих повинен бути таким же, як і в дітей, які вивчають тільки одну мову.

Міф 4. Старші брати/сестри говорять за молодших дітей і перешкоджають розвитку їхнього мовлення

Факт. Дослідження показали, що мовлення первістка й наступних дітей розвивається аналогічно. Таким чином, у той час як старші брати й сестри можуть переривати або говорити за своїх молодших братів і сестер, виражаючи їхні думки, це не має негативного впливу на розвиток мовлення найменших членів родини.

Міф 5. Використання соски викликає в дітей затримку мовленнєвого розвитку

Факт. Дослідження в цій галузі є непереконливими. Деякі дослідження проводять кореляцію між тривалим використанням соски й затримкою мовленнєвого розвитку. Однак інші дослідження такий зв’язок не підтверджують. Більшість досліджень, що виявляють такий кореляційний зв’язок, виявили затримку в артикуляції, а не затримку вимови перших слів як таких. Хоча остаточний вердикт про тривале використання соски ще не винесено, можна припустити, що коли рот дитини більшу частину часу зайнятий соскою, у неї менше можливостей лепетати, імітувати звуки й, у результаті, практикувати вимову перших слів.

ЯК ПОКРАЩИТИ МОВЛЕННЄВІ НАВИЧКИ ДІТЕЙ?

  • Давайте дитині час на відповідь

Більшість з нас зазвичай не можуть дочекатись того моменту, коли співрозмовник закінчить речення, і перериває його мовлення своїми власними висловлюваннями.

Батькам, у свою чергу, важливо давати дитині час подумати, тобто треба чекати 5–10 секунд, доки вона не збереться з думками, щоби сформулювати свою відповідь. Цей час допоможе дитині обміркувати все те, що вона хоче сказати. До того ж такий підхід може попередити або полегшити заїкання в деяких дітей.

  • Не виправляйте дитину надмірно

Якщо ви вимагаєте, щоб ваша дитина вимовляла звук правильно, особливо якщо цей звук вона зможе вимовляти тільки коли стане старше, будь ласка, не робіть цього! Перестаратися з виправленнями – означає зашкодити навичкам комунікації вашої дитини.

Чим більше ви будете вимагати від дитини правильної вимови, тим гірше буде виходити. Ви ж не хочете, щоб уміння вимовляти звуки й розмовляти набуло негативного забарвлення в очах дитини, адже в такому випадку вона може взагалі припинити це робити.

Мабуть, тут доречна така аналогія: спроба примусити дитину правильно вимовляти слово або звук схожа на спробу примусити людину, яка не вміє готувати, готувати краще.

  • У розмові ставтесь до дитини як до рівноправного партнера

Для виконання даної поради необхідно дотримуватись балансу. Ви повинні розмовляти з дитиною так, ніби вона доросла, але в той же час пам’ятати про те, що вона ще дитя.

Розмова з дитиною як з дорослим не означає використання дорослої лексики, жартів, або інформації, яку вона не зрозуміє. Це означає, що ви повинні висловлюватися по черзі, використовуючи зоровий контакт, і ставитися з повагою до того, що вона каже.

Що стосується дітей молодшого віку, то, ймовірно, буде багато ситуацій, коли ви просто не зможете зрозуміти, що вони белькочуть, проте, коли настане ваша черга казати, зробіть краще припущення про те, що вони кажуть, і відповідайте… навіть якщо ви не впевнені в тому, що саме вони мали на увазі.

Не розмовляйте з малюком зовсім вже по-дитячому протягом усього дня. Після того як йому виповнилось дев’ять місяців, намагайтесь обмежувати даний спосіб спілкування.

  • Будьте позитивним прикладом

Для дітей батьки повинні бути найкращим прикладом для наслідування в усьому, і в розмовній мові теж. Якщо ви хочете розвинути мовленнєві навички у вашої дитини, то повинні продемонструвати їй, що й самі ними володієте. Щоб сприяти розвитку мовленнєвих навичок сина чи доньки, ви повинні постійно розмовляти з нею на рівні, який трохи перевищує її власний рівень мовлення. Таким чином, діти будуть постійно тягнутись до вашого, більш високого рівня та вдосконалювати свої навички.

  • Вимкніть телевізор

По телевізору дійсно йдуть різні передачі для дітей, що дає вам такі необхідні паузи й перерви, але намагайтеся вмикати його якомога рідше. Просто пам’ятайте про те, що чим менше часу у вас ввімкнений телевізор, тим менше дитина чекатиме, що його ввімкнуть. Це стане корисним їй у довгостроковій перспективі. Дотримання цієї поради допоможе дитині розвинути свою уяву, навчитися самостійно займати себе і, як наслідок, зміцнити свої мовленнєві навички.

  • Читайте книги й не тільки

Читайте разом з малюком написи на коробках з усілякими пластівцями, на футболках людей і покажчиках на вулиці. Чим більше ви занурите дитину в середовище звуків мови та структури мови, тим швидше вона почне розуміти її.

При читанні книги майте на увазі, що не обов’язково читати її слово у слово. Можна просто дивитись на картинки й розповідати про те, що ви бачите. Наприклад, при читанні «Попелюшки» можете сказати: «О, ні! Вона втратила свій черевичок» або «Мишки перетворились на прекрасних коней» тощо.

Такий підхід допомагає дитині не тільки навчитись використовувати свою уяву, а й розвинути свої навички як у сфері сприйняття мови, так і в сфері використання її виразних засобів. Спробуйте прочитувати хоча б одну невелику книжку щодня, і незабаром ви помітите позитивний результат.

  • Ставте відкриті запитання (які передбачають розгорнуту відповідь)

Будьте уважними з виконанням цієї поради. Не треба бомбардувати дитину питаннями в надії на те, що цей процес сам по собі призведе до розвитку чудових мовленнєвих навичок. Позиціонуйте себе як приклад для наслідування й рівноправного співрозмовника, а не як екзаменатора.

Відкриті запитання – це ті, які передбачають розгорнуту відповідь замість «так» або «ні». Ці запитання будуть навчати вашу дитину думати, аналізувати й шукати причинно-наслідкові зв’язки.

Ось як перетворити прості запитання на відкриті:

  • Запитання: ви ходили в магазин?

(Передбачається відповідь тільки «так» або «ні»).

  • Відкрите запитання: куди ви ходили?

(Передбачається розгорнута відповідь).

  • Продовження відкритого запитання:

І що ви там бачили?

  • Запитання: чи сподобалась тобі книга?

  • Відкрите запитання: що тобі сподобалось у цій книзі?

  • Продовження відкритого запитання:

а що б ти змінив у сюжеті цієї книги?

«Розкажи мені про…» – одна з найкорисніших фраз для розвитку мовленнєвих навичок.

  • Часто повторюйте слова

Особливо, коли діти ще маленькі. Вони повинні чути звуки та слова принаймні сто разів, перш ніж почнуть намагатись їх вимовити. При цьому не обмежуйте кількість разів, коли ви кажете одне й те ж слово. Повторення – ключ до навчання, до того ж воно покращує мовленнєві навички.

  • Робіть висновки й пояснюйте наслідки

Чим раніше ви поясните дітям концепцію причин і наслідків, тим краще. Це не означає, що вам треба читати розлогі лекції дворічному малюку, але коли щось відбувається або він зробить щось неправильно, допоможіть йому зрозуміти, чому це вийшло саме так.

Приклад для дітей молодшого віку: дитина залізла на стільчик, встала, оступилася, впала й починає плакати (за умови, що вона не травмувалась). Один з батьків може сказати: «Ти впала» або «Ти вдарилася», «Тобі не варто стояти на стільчику».

Приклад для старшої дитини: дитина не каже вам, куди вона збирається. Батьки можуть сказати: «Подумай, що буде, якщо ти поранишся або з тобою щось трапиться, а я не буду знати, де ти?». Пам’ятайте, що ви можете й повинні вимовляти це в позитивній, доброзичливій манері.

Позитивний приклад: дитина вас послухалась і прибрала у своїй кімнаті. Батьки можуть сказати: «Дякую, що прибрала в себе, тепер можеш пограти з друзями, адже ти зробила те, про що я тебе просив(а)».

І нарешті, остання, але не менш важлива порада.

  • Хваліть дитину за розмову

Це ще одна порада, виконання якої повинно бути збалансованим. Вам не треба казати дитині, наскільки добре вона розмовляє, щоразу після того, як вона щось скаже. Кажіть їй це принаймні кілька разів на день – чим діти молодше, тим частіше.

  • Для дітей молодшого віку. Коли вони правильно називають

будь-який предмет або явище, кажіть: «Ти добре розмовляєш»

або «Ти маєш рацію, це дійсно…» або «Ти дуже цікавий співрозмовник,

з тобою приємно розмовляти».

  • Для дітей старшого віку. Ви можете похвалити їх,

коли вони використовують нове слово, яке вперше

почули від вас напередодні. Ви можете сказати:

«О, так у тебе багатий словниковий запас. Це чудово!».

Адже ви є позитивним прикладом для наслідування.

Ви можете похвалити дитину за те, що вона самостійно, до того ж грамотно сконструювала складне речення, кажучи їй: «Добре кажеш» або «Мені подобається хід твоїх думок», «Це було дуже складне речення».

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПОЧАТИ РОЗМОВЛЯТИ?

Що таке затримка мовного розвитку? Про неї можна казати у віці 18–30-ти місяців, якщо запас слів, якими оперує дитина, зовсім незначний. Такі діти мають розвинені навички розуміння, а також ігрові, соціальні й рухові навички, але не можуть висловлювати свої думки в усній формі.

Пропонуємо розглянути прості варіанти допомоги, яку ми як батьки можемо надати нашим дітям, щоб вони швидше змогли почати розмовляти. Ось топ-5 рекомендацій, які допоможуть полегшити розвиток мови в дітей.

  • Спілкуйтеся з дитиною віч-на-віч

Коли ви намагаєтесь розвивати мовні навички своєї дитини, буде краще, якщо ваше обличчя буде перебувати на одному рівні з очима вашої дитини, при цьому воно повинно бути зверненим безпосередньо до неї. Це дозволить вам побачити, чи робить ваш малюк спробу звернутись до вас і вимовити слово, чи ні. Наприклад, цілком можливо, що він заплющив губи, щоби спробувати вимовити звук «П», але звук не вийшов. Якщо ви будете сидіти поруч або позаду, то ніколи не дізнаєтеся про те, що він робив таку спробу.

Сидячи обличчям до обличчя з дитиною, ви також зможете побачити її реакцію на різні ігри та інші дії. Це допоможе вам зрозуміти, чим у даний момент дитина зацікавлена найбільше. Окрім того, що в положенні обличчям до обличчя ви будете бачити свою дитину, вона зможе бачити вираз вашого обличчя й вашу артикуляцію. Це дозволить їй краще зрозуміти, як ви вимовляєте різні звуки та слова.

  • Зробіть вашу дитину господарем становища

Діти більше схильні спілкуватись, коли вони зацікавлені й мотивовані на це. Відкиньте всі правила, і нехай ваша дитина диктує, у що та як вона хоче грати. Якщо ваш малюк хоче кидати кубики один на одного, а не складати їх, дозвольте йому й пограйте разом у цю кумедну гру. Якщо він хоче грати з порожньою коробкою від іграшки, а не із самою іграшкою, – нехай грає. Незабаром ви побачите, наскільки захопленим буде ваш малюк, якщо будете заохочувати його інтереси.

  • Стимулюйте дитину казати про те, чого вона хоче

Більшість батьків розповідають, що, не дивлячись на те що їхня дитина ще не розмовляє, вони здатна зрозуміти, чого вона хоче. Іноді ми навіть можемо дати нашим дітям те, чого вони хочуть, ще перш, ніж вони самі усвідомлюють своє бажання. Для того щоб допомогти дитині із затримкою мови, намагайтеся постійно спонукати її спілкуватись.

Якщо дитина вказує на банан, зачекайте кілька секунд, перш ніж дати їй його. Це дасть дитині можливість спробувати вимовити звук або слово. Коли ваша дитина з очікуванням заглядає в холодильник, який ви в даний момент відкриваєте, зробіть вигляд, що не здогадуєтеся про те, чого вона хоче. Швидше за все, кілька секунд вашого зволікання допоможуть їй зробити спробу вимовити відповідне слово. Звісно, не варто розчаровувати дітей і чекати надто довго, перш ніж задовольнити їхнє бажання. І вже тим більше не варто карати дитину за те, що вона не готова вимовити потрібне слово.

  • Будьте перекладачем

Коли ваша дитина показує вам, чого вона хоче (указуючи, дотягуючись, крекчучи або даючи вам певний предмет), візьміть на себе місію перекладача та скажіть одне слово, яке вона могла б зараз використати. Це важливо для того, щоб дитина зрозуміла, яке слово буде потрібне їй наступного разу, коли вона чогось захоче.

Наприклад, якщо ваша дитина ще не промовляє жодного слова та вказує на банан, при цьому чудово розуміючи фразу «Я хочу банан», вона не зможе вимовити всі слова цього речення. Тому коли вона вказує на банан, ви можете просто сказати: «Банан?!». У цьому прикладі ви виступаєте в ролі перекладача з її мови бажань на мову, яку вона повинна опанувати, щоби зрозуміти, яке слово їй треба навчитись вимовляти.

  • Отримуйте задоволення від спілкування

Ваше спілкування повинно бути веселим. Коли ви виступаєте в ролі перекладача та вчите з дитиною слова, прослідкуйте, щоб вона звертала всю свою увагу на вказаний предмет (такий, як банан) і на сказане вами слово «Банан» (вимовлене із правильною інтонацією та мімікою).

Ваша дитина буде більш активною й зацікавленою, якщо буде бачити, що ви також відчуваєте задоволення від спілкування з нею. Не хвилюйтесь, якщо ваш малюк не готовий імітувати звуки та слова, які ви вимовляєте. Зберігайте позитивний настрій і будьте послідовними!

Пам’ятайте, що ці рекомендації розроблені для дітей із затримкою мовного розвитку. Будь ласка, зверніться до логопеда, щоб визначити, які саме рекомендації найкраще підійдуть для вашої дитини, та отримайте конкретні професійні поради про те, як допомогти їй почати розмовляти.

Вкладення

 

 

Секс шоп Купить мед. справки