Театралізована діяльність в дошкільному закладі

     У будь-якому віці в казках можна відкрити щось таємне і хвилююче. Слухаючи їх у дитинстві, людина несвідомо накопичує цілий «банк життєвих ситуацій», тому дуже важливо, щоб усвідомлення «казкових уроків» починалося з раннього віку, з відповіді на запитання: «Чого нас вчить казка?»

    Залучення до театру дітей дошкільного віку пов’язано в основному з виставами – казками. Враховується інтерес дітей до цього жанру, доступність дитячому сприйняттю, а також суспільне значення казки для морального і естетичного виховання дітей.  Найбільш доцільною формою роботи у цьому напрямку вважається театралізована діяльність.

        Виховні можливості театралізованої діяльності широкі. Беручи участь у ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов’язана виразність реплік персонажів,  непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура її мови, її інтонаційний лад. Виконувана роль, вимовлені репліки ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується мова, її граматичний лад.

     Можна стверджувати, що театралізована діяльність є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей. Це – конкретний, зримий результат. Але не менш важливо, театралізовані заняття розвивають емоційну сферу дитини, примушують її співчувати персонажам, співпереживати  подіям, які розігруються.

      Театралізована діяльність дозволяє формувати досвід соціальних навичок поведінки завдяки тому, що кожен літературний твір або казка для дітей дошкільного віку завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність), але і висловлює своє власне ставлення до добра і зла. Улюблені герої стають зразками для наслідування і ототожнення. Саме здатність дитини до такої ідентифікації з улюбленим чином дозволяє педагогам через театралізовану діяльність справляти позитивний вплив на дітей.

  Театралізована діяльність дозволяє дитині вирішувати багато проблемних ситуацій опосередкованих  від особи будь-якого персонажа. Це допомагає долати боязкість, невпевненість у собі, сором’язливість.

    Важливе значення для організації театралізованої діяльності дітей та керівництва нею має визначення змісту, функціонального призначення, специфіки мовленнєвих завдань у кожному з її видів.

Види театралізованої діяльності:

Сприймання театрального видовища.

Під час сприймання театрального видовища дитина є глядачем.

Підготовка театральної вистави.

При підготовці театральної вистави – глядач, актор, сценарист, д Театралізована гра.

У театралізованій грі вона – творець, актор, режисер.

Підготовка театральної вистави.

При підготовці театральної вистави – глядач, актор, сценарист, декоратор залежно від прийнятої ролі.

Види театрів:

–настільний ляльковий театр (театр на плоскій картинці, театр іграшки (готова, саморобна);

-стендовий театр (фланелеграф, тіньовий);

-театр на руці (пальчиковий, картинки на руці, рукавички);

-верхові ляльки (на ложках);

-театр живої ляльки (театр з «живою лялькою», ростові, люди-ляльки, театр масок).

 Казка “Ріпка”

П‘ятниця, 06.09. (старша група).

“Театр рукавичок”

(всі герої виготовляються з рукавичок і дуже цікаво одягаються на руку).

 Казка “Рукавичка”

Четвер, 19.09. (старша група).

“Пальчиковий театр”

(Всі герої виготовляються маленькими і одягаються на пальчик).

 Казка “Коза – Дереза”

Середа, 25.09. (молодша група).

“Магнітний театр”

(в такому театрі на картинках зображені сюжети з казки і діти, розповідаючи казку, виставляють їх по порядку).

  Казка “Колобок”

Понеділок 07.10. (старша група).

“Настільний театр”

(це театр, картинки якого виставляються на столі).    

        У повсякденному житті  використовуються різноманітні лялькові театри  (тіньові, пальчиковий, настільний),  і навіть звичайні іграшки для інсценівки знайомих дітям віршів і казок (“Ріпка”, “Теремок”, “Колобок”, “Курка Ряба” та інших.).

    Залучаємо дітей  брати участь у інсценівках, обговорюванню  із ними побачене. Дітям іноді складно вимовити текст ролі повністю, тому вони проговорюють деякі фрази, зображуючи жестами дії персонажів. Наприклад, при інсценуванні казки “Ріпка” малята “тягнуть” ріпку, при розігруванні казки “Курка Ряба” зображують плач діда і баби, показують, як мишка хвостиком махнула і пищать на неї. Діти можуть лише самі виконувати деякі ролі, а й діяти ляльковими персонажами.

   У процесі таких ігор-інсценівок, діючи разом із дорослим та наслідуючи його, малята навчаються розуміти й використовувати мову міміки і жестів, вдосконалюють своє мовлення, у якій важливими складовими є емоційне забарвлення та інтонація. Важливо саме бажання дитини брати участь у грі-інсценівці, його емоційний стан. Прагнення дітей показати, що відчуває персонаж, допомагає їм освоювати абетку взаємовідносин. Співпереживання героям інсценівок розвиває почуття дитини, ставлення до поганих та добрих людських  якостей.