30 жовтня 2018 року

у закладі був проведений 

семінар-практикум для педагогів:

«Літературний проект як засіб формування розмовного мовлення дошкільників»:

Мета:

1.Ознайомлення з технологією літературного проекту.

2.Планування та реалізація літературного проекту під час практичної роботи з дітьми.

3.Складання інтелектуальних карт.

4.Конструювання літературного проекту.

 

ХІД:

Вихователь-методист вітається з учасниками семінару-практикуму і пропонує їм об’єднатися в групи, виконавши вправу.

Вправа «Склади картинку»

Вихователь-методист розкладає на столах ілюстрації до відомих казок. Кожен учасник отримує пазл — частинку ілюстрації до однієї з них. Вихователі мають знайти ту картинку, частиною якої є їхній пазл. Відтак вони складають пазли, займають місця за відповідними столами й об’єднуються в команди по 4-5 учасників.

Вихователь-методист: Як ви вже, напевно, здогадалися, тема нашого семінару-практикуму пов’язана з літературними творами. Щойно ви склали ілюстрації-пазли до відомих вам казок. У процесі роботи ми разом зберемо ще один пазл. Погляньте на дошку.

Вихователь-методист хаотично розміщує на дошці шість частин пазла.  З одного боку на них вказаний номер, а з другого — запитання чи ключове слово.

Вихователь-методист: Цей пазл допоможе нам дізнатися більше про один зі способів інтегрування, взаємопроникнення, літературних творів в освітній процес — літературний проект. Щоб скласти пазл, ми почергово відкриватимемо його частинки й відповідатимемо на запитання.

Вихователь-методист перегортає першу частинку пазла, прикріплює її на дошці зворотним боком і зачитує запитання.

Вихователь-методист: Що таке літературний проект? Спробуймо з’ясувати це разом під час виконання вправи.

Вправа «Асоціації»

Учасники кожної групи ділять аркуш паперу на дві колонки, у яких записують асоціації до слів «літературний» і «проект». Після цього в кожній колонці виділяють ключові слова і з опорою на них формулюють, а відтак презентують своє визначення поняття «літературний проект».

Вихователь-методист: Звертаю вашу увагу на те, що одним зі способів планування освітнього процесу є методичний конструктор, який дає змогу конструювати зміст та форми реалізації певної теми на основі інтелектуальної карти. Цей спосіб планування є практичним інструментом реалізації принципу інтеграції в освітньому процесі. Водночас у межах реалізації тематичних циклів ми виокремлюємо літературний проект як ще один із таких інструментів.

В основі літературного проекту лежить текстоцентричний підхід, суть якого полягає в осмисленні ідей літературного твору та організації на їх основі різноспрямованої за формами та змістом діяльності дітей. Способом планування освітньої роботи на основі літературного твору є інтелектуальна карта, яка може або лише відображати його смислові вектори, або ґрунтовніше виокремлювати і змістові аспекти, і засоби та методи реалізації освітніх завдань. Детальніше ми зупинимося на цьому пізніше, а зараз повернімося до нашого пазла й відкриймо другу частинку. Тут маємо таке запитання: «Навіщо потрібні літературні проекти?».

Вихователь-методист уважно вислуховує думки учасників і доповнює їх своєю розповіддю.

Вихователь-методист: У кожному творі закладено потенціал, який, по суті, «лежить на поверхні». Основна ідея твору завжди зрозуміла, її легко вловити. Здебільшого це моральний урок, який спонукає оцінити вчинки персонажів та зробити висновок про те, хто є добрим, а хто — ні.

Доволі часто на цьому етапі опрацювання смислового навантаження завершують роботу з літературним твором. Утім майже кожен твір зазвичай має кілька смислів, ідей, змістових напрямів. І під час їх пошуку ми маємо змогу сповна реалізувати потенціал твору. Так, важливо розглядати літературні твори як засіб впливу на світогляд дітей, що, як відомо, є і системою поглядів на світ, і емоційним ставленням до дійсності, і духовно-моральним орієнтиром думок та вчинків. Тобто літературні твори можна використовувати як:

• засіб—інформування;
• подання та переживання морального змісту;
• емоційного впливу;
• джерело—пізнавального змісту;
• різноманітних життєвих уроків, доступних для дітей своєю ненав’язливістю та простотою.

Інакше кажучи, через художнє слово ми можемо впливати на всі складові частини світогляду: когнітивну (пізнавальну), соціально-моральну, емоційно-ціннісну, поведінкову.

Вихователь-методист відкриває третю частинку пазла й зачитує запитання: «Який формат реалізації літературного проекту?». Учасники обмінюються думками й обговорюють їх.

Вихователь-методист: Літературний проект можна реалізовувати в кількох форматах, як-от:

• самостійна освітня діяльність упродовж тижня. Такий літературний проект є самостійним тематичним циклом (за казкою Всеволода Гаршина «Жабка-мандрівниця», українською народною казкою «Кривенька качечка» тощо);
• одноденний проект за літературним твором, у межах якого упродовж одного дня планують і реалізують різні форми навчально-пізнавальної та художньо-продуктивної діяльності (за українською народною казкою «Котик і Півник», казкою Юрія Ярмиша «Найкращий подарунок» чи Оксани Лущевської «Різдвяна ялинка»);
• елементи щоденної освітньої діяльності за одним чи кількома літературними творами, які «вплітають» у зміст тематичного циклу, аби повніше реалізувати його змістові напрями (за темами «Вони живуть поряд з нами», «Краса навкруги», «Ми — різні» тощо).

Палітра літературних творів така різноманітна, що майже будь-яку тему можна проілюструвати за допомогою художнього слова різних жанрів. Пропоную дібрати деякі відомі вам літературні твори до тем, які, на ваш погляд, можуть бути розкриті за допомогою цих творів або в межах яких доречно було б ці твори використати.

Вправа «З’єднай стрілками»

Кожна група отримує таблицю з темами, а також назвами й авторами художніх творів.  Учасники за допомогою стрілок встановлюють між ними відповідності — до кожної теми добирають той твір, що допоможе її розкрити. Після цього вихователі обговорюють, чи до всіх тем вдалося дібрати твори, й роблять висновок, що один твір може бути пов’язаний із кількома темами, адже визначальними в опрацюванні твору разом з дошкільниками є майстерність педагогів, власне бачення явних і прихованих смислів твору, бажання використати всі «ресурси» тексту.

Вихователь-методист відкриває четверту частинку пазла.

Вихователь-методист: Продовжуємо складати наш пазл. І тепер нам слід подумати, як же спланувати літературний проект?

Учасники висловлюють свої думки. Вихователь-методист уточнює й доповнює відповіді учасників.

Вихователь-методист: Насамперед нагадаю, що засобом планування проекту є інтелектуальна карта, яка відображає змістові напрями твору. Що глибше ви зможете проникнути у смислові нюанси твору, вловити його багатоманітність і розширити можливості використання тексту в освітньому процесі, то змістовнішою та розгалуженішою буде ваша інтелектуальна карта.

Розглянемо приклади інтелектуальних карт і водночас зупинимося на таких способах конструювання літературних проектів:

• один твір — кілька ідей — кілька днів;
• одна тема — кілька творів;
• один твір — один тематичний день.

Вихователь-методист показує інтелектуальну карту «Кривенька качечка».

Вихователь-методист: Перший із перерахованих способів («один твір — кілька ідей — кілька днів») передбачає виокремлення кількох смислових напрямів на основі одного твору. Наприклад, усім відома українська народна казка «Кривенька качечка» може бути опрацьована як самостійний проект у межах теми «Вони живуть поряд з нами». У творі ми виокремили такі ідеї та змістові напрями, як:

• осінні зміни в природі— події казки, що відбуваються восени, дають поштовх до розширення пізнавального поля природничого напряму;
• той, хто слабший— на прикладі казки діти засвоюють, що фізична недосконалість або вада — це не причина відсторонення, адже той, хто слабший чи не такий, як усі, також може бути корисним та потрібним;
• добро потрібне всім— у казці закладено ідею співчуття та допомоги ближньому, а також ще один цікавий нюанс, який спонукає замислитися, чи кожен добрий намір є справді добрим? Які добрі вчинки потрібні тим, хто поряд з нами?
• таємниця— діти розуміють, що кожен має право на таємницю, але водночас варто поважати й таємницю іншого;
• диво-перетворення— перетворення для казкових персонажів — це спосіб стати красивими. Діти мають усвідомлювати, що в реальному житті найбільші й найліпші перетворення відбуваються насамперед у нашому серці, а справжньою красою є краса внутрішня — чисте серце та добрі справи.

Вихователі розглядають інтелектуальну карту «Краса — поруч».

Вихователь-методист: Спосіб «одна тема — кілька творів» ще можна назвати «один день — один твір — одна ідея». Під час конструювання літературного проекту в такий спосіб педагог добирає невеликі за обсягом твори, кожен з яких привертає увагу до одного з аспектів загальної теми. І на основі кількох творів діти опрацьовують різні її смислові напрями. Зазвичай такий проект триває тиждень. Наприклад, у межах теми «Краса навкруги» ми обираємо кілька творів, які допомагають осмислити такі ідеї (на основі інтелектуальної карти «Краса — поруч»):

• краса природи— за казкою Василя Сухомлинського «Соловей і Жук»;
• чистота — краса — порядок— за оповіданням Василя Сухомлинського «Соромно перед соловейком»;
• краса людини— за оповіданням Михайла Коцюбинського «Артист»;
• справжня краса— за казкою Михайла Пляцковського «Конкурс краси»;
• краса — це праця— за казкою Василя Сухомлинського «Павук і мереживо».

Вправа «Інтелектуальна карта з частин»

На столах розкладені елементи інтелектуальної карти «Краса — поруч» — картки з назвами напрямів літературного проекту й із ключовими ідеями та назвами творів. Вихователь-методист пропонує групам учасників систематизувати ці елементи, виділити головні та другорядні асоціативні й змістові компоненти, встановити зв’язки між ними та літературними творами. А відтак розкласти у вигляді інтелектуальної карти.

Вихователь-методист:

Вихователь-методист: Третій спосіб реалізації літературних проектів — «один твір — один тематичний день». Він доволі зручний та значно простіший за два попередні. Так, на основі художнього твору педагог може спланувати діяльність дітей на один день. Утім, коли не вдається здійснити все заплановане, звісно, можна продовжити опрацьовувати твір наступного дня.

Пропоную вам попрацювати з кількома літературними творами і спробувати віднайти в них можливі смислові акценти та змістові напрями.

Вправа «Складаємо інтелектуальні карти»

Групи учасників читають запропоновані їм літературні твори і складають до них інтелектуальні карти.

Орієнтовні літературні твори:

• вірш Дмитра Павличка «Нічний гість»;
• казки Василя Сухомлинського «Хризантема і Цибулина», «Старий пень»;
• вірш Світлани Зайцевої «Тигреня та його друзі»;
• казка Олени Пчілки «У пригоді»;
• українська народна казка «Котик і Півник».

Після завершення роботи групи презентують свої інтелектуальні карти.

Вихователь-методист узагальнює отримані знання та озвучує алгоритм конструювання літературного проекту. Відтак відкриває п’яту частинку пазла.

Вихователь-методист: Повернімося до нашого пазла. Пропоную відкрити наступну частинку. Відповідно до завдання, зазначеного в ній, нам слід обговорити складові реалізації літературного проекту.

Цими складовими є:

• інтегровані заняття;
• різні форми пізнавальної, художньо-продуктивної, ігрової та театралізованої діяльності;
• дидактичні та розвивальні ігри.

Тобто все те, що становить щоденний освітній процес. І в цьому немає нічого дивного. Позаяк сенс літературних проектів полягає не в пошуку незвичайних чи особливих форм організації освітньої роботи, а в єдності всіх освітніх і виховних впливів, що спрямовані на особистісне зростання кожної дитини. Літературний проект — це спілкування з дітьми, наповнене творчістю завдяки активному використанню літературних творів як джерела різноманітних життєвих смислів.

Пропоную і вам спробувати наповнити конкретним змістом деякі літературні проекти.

Вправа «Конструювання літературного проекту»

Вихователь-методист роздає кожній групі учасників такі матеріали:

• інтелектуальну карту до літературного проекту «Дюймовочка»;
• картки (різного кольору для кожної групи) до методичного конструктора з назвами різних форм роботи.

Вихователь-методист розподіляє між групами учасників пріоритетні змістові напрями на основі інтелектуальної карти — по одному чи кілька залежно від кількості груп. Педагоги мають дібрати форми роботи в межах кожного напряму. Упродовж 15 хв. учасники працюють над розробленням змісту роботи на день, вписуючи у картки обрані форми й методи роботи. Результати своєї роботи групи розміщують на фліпчарті чи дошці навколо інтелектуальної карти.

Вихователь-методист звертає увагу педагогів на те, що одну й ту саму форму чи метод роботи можна застосувати, адаптувати для різних напрямів і тем. У цьому й полягає мобільність та універсальність технології планування за принципом методичного конструктора, яку застосовують під час розроблення та реалізації літературних проектів.

Тест «Літературний проект»

Вихователь-методист роздає учасникам семінару-практикуму аркуші з тестом. Упродовж 10 хв. учасники відповідають на запитання. Результати тестування перевіряють одразу. Для цього учасники обмінюються аркушами, а вихователь-методист зачитує правильні відповіді.

Вихователь-методист відкриває останню, шосту, частинку пазла та пропонує учасникам провести рефлексію.

Рефлексія «Капелюх запитань»

Учасники по черзі витягають із капелюха папірець із запитанням.  Під час відповіді на запитання педагоги розповідають про свої враження від семінару-практикуму. Запитання можуть повторюватися.

Вихователь-методист: Наш семінар-практикум добіг кінця. Я щиро сподіваюся, що отримані знання про особливості конструювання літературних проектів неодмінно стануть у пригоді кожному з вас. Дякую всім вам за активну роботу та бажаю творчих успіхів і реалізації задуманого.