postheadericon Скарбничка логопедичних ігор

Ігри з картинками: розвиваємо, навчаємо, виховуємо

Часто батьки не здогадуються, наскільки корисними можуть бути картинки в процесі організації та проведенні логопедичних ігор з дітьми. Картинки – предметні і сюжетні – потрібні тоді, коли необхідно зосередити увагу дитини на ознаках, окремих частинах і деталях предмета чи явища, закріпити набуті нею уявлення про навколишній світ. Також картинки можуть стати незамінним помічником і в моральному вихованні малюків, допомагаючи закріпити певні почуття і емоції, визначити ставлення до того, що зображено.

Логопедичні ігри з картинками з молодшими дошкільниками

У молодшому дошкільному віці дітей слід навчати впізнавати і називати прості предмети за ознаками, розрізняти за формою, кольором, величиною. Зіставлення предмета з його зображенням може бути спеціальним завданням логопедичної гри.

З використанням картинок можна проводити такі нескладні логопедичні ігри: дорослий називає предмет або групу предметів і ставить завдання («Що де росте», «Хто де живе», «Що потрібно ляльці», «Ми працюємо в городі» і т.д.), а дитина повинна підібрати відповідне зображення. Можна також запропонувати посадити квіти, розставити меблі, одягнути ляльку на прогулянку, облаштувати ляльці кімнату, приготувати обід, побудувати гараж і поставити там машини. Кожну логопедичну гру потрібно підбирати і проводити згідно з рівнем розвитку дитини і обов’язково враховуючи її життєвий досвід.

Логопедичні ігри з картинками з середніми дошкільниками

У процесі дорослішання і удосконалення ігрової діяльності ускладнюється характер ігрових дій і правил: складніші ігрові елементи, частіше з’являються ролі, змагання. У середньому дошкільному віці батькам слід не тільки вести дитину від картинки до слова, а й навпаки: навчати відгадувати предмет за описом. Величезне значення набуває процес загадування і відгадування загадок. З дітьми цієї вікової групи проводяться такі логопедичні ігри, за допомогою яких діти вчаться самостійно знаходити загальні ознаки у предметів і відповідно групувати їх. Наприклад, «Підбери пару», «Відгадай», «Назви одним словом», «У кого який предмет» і т.д.

Логопедичні ігри з картинками зі старшими дошкільниками

Дуже зручно використовувати картинки для навчання дітей старшого дошкільного віку: впізнавати об’єкт за описом, виділяти частини з цілого, з частин складати ціле, групувати предмети за загальними ознаками, зіставляти і класифікувати їх.

До того ж логопедичні ігри з використанням картинок допомагають здобувати знання, які пізніше можуть бути використані в практичній діяльності.

Для цього можна організувати і провести наступні ігри: «Розкажи все, що знаєш про предмет», «Школа», «Магазин», «Пошта», «Ресторан» і т.д. Такі ігри допомагають закріпити вміння аналізувати і синтезувати, отримати нові знання, а також використовувати їх в різних умовах і ситуація.

Ейдетика і формування правильної звуковимови

У результаті вікової незрілості діяльності мозку дитина не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) вимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль недостатній або взагалі відсутнй. І саме символ служить тією опорою, тим помічником, який здатний самоорганізувати, налаштувати на правильну звуковимову, скоротити час виправлення мовленнєвих порушень.

Велику допомогу в логопедичній роботі по виправленню дефектів звуковимови надає символізація звуків. Символ – це наочне уявлення про звук, який служить взірцем для наслідування при вимові. Орієнтуючись на запропоновані логопедом (або ж батьками) символи, діти запам’ятовують не тільки звук, але і образ, який виникає в їхній уяві під час вимови певного звуку. Таке запам’ятовування з опорою на образ називається ейдетичним (з грецької «ейдос» – образ).

Для підвищення ефективності логопедичних занять з формування правильної звуковимови можна використовувати ейдетичні прийоми роботи з образами-символами:

  • фонетичні асоціації;

  • оживлення символів;

  • прийом перевтілення;

  • прийом зацікавленості.

Прийом фонетичних асоціацій

Прийом оживлення символу

Цей прийом допомагає дитині не тільки почути конкретний звук, але і за допомогою зорового образу ще й «побачити» його в словах, у тексті. Наприклад, у слові «жаба» дитина буде впевнено промовляти звук [ж], тому що малюнок жука асоціюється у неї з конкретним звуком (жаба – !аба).

Прийом перевтілення

Тут дитина сама виконує роль живого символу, створеного в її уяві, входить в цей образ, фіксує свої почуття, емоції. А оскільки власний досвід утримується в пам’яті краще, то і ефект запам’ятовування (як звучить і артикулюється звук) значно сильніший.

Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на конкретному звуці, правильно його вимовляти і, відтак, долати свою невпевненість під час виконання логопедичних завдань з певним звуком.

Наприклад, у логопедичній грі «Жуки полетіли на прогулянку» (в ліс, на поле) дитина уявляє себе жуком, імітує його політ, чітко вимовляючи звук [ж]. З кожним разом завдання для «жука» змінюється, ускладнюється. Політ великого жука – вимовляти звук [ж] твердо, «сердито»; політ маленького жука – тихим, лагідним голосом промовляти звук [ж]; політ великого і маленького жука –почергово імітувати голосом різне звучання звуку [ж].

Прийом зацікавленості

Незважаючи на те, що цей логопедичний прийом представлений останнім, за логікою навчального процесу він є провідним. Даний прийом активізує дітей, підвищує мотивацію і результат логопедичних занять. Під час корекційної роботи з символами увага концентрується не на самому звуці, а на конкретному виді діяльності: жук летить і гуде, тигр стрибає і гарчить, змія виступає в цирку і шипить тощо. Це викликає зацікавленість, захоплення, бажання працювати зі звуком. Дитині не доводиться прикладати спеціальних зусиль, адже включається довільне запам’ятовування. Дитині цікаво пограти з близькими, знайомими і зрозумілими символами, завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску і напруги. Все це робить доступними і цікавими логопедичні заняття зокрема та процес навчання в цілому .

Ігри для розвитку мовлення

«Луна». Грати можна удвох і великою групою. Обираємо ведучого (він і буде «луною»), який має повторювати те, що йому скажуть. Почніть із простих слів, потім перейдіть до важких і довгих. Спробуйте пропонувати для повторення віршовані і прозаїчні фрази. Якщо «Луна» відповіла правильно п’ять разів, призначайте по колу наступного учасника гри.

«Абетка». Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук у абетці. Можна влаштувати змагання, хто назве слів більше, коли в дитини буде вже великий словниковий запас.

«Ланцюжок із слів». Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім у попередньому слові. Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовами гри звука і спонукаємо на добір слова, в якому цей звук буде попереду.

«Зіпсований телефон». Усі, звісно ж, пам’ятають гру свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників.

«Плутанина». Звертаємо увагу дитини на те, як важливо не плутати звуки між собою. На підтвердження цієї думки читаємо жартівливі віршики.

Височенні кучугури
намела метелиця. 
Білим килимом (пісок) 
під дерева стелиться.

Кімнату до свята 
малі прибирали. 
На стінах і вікнах 
(морквини) чіпляли.

Їхав-їхав Дід Мороз 
через поле, через ліс.
І (картоплю) у мішку 
діточкам малим привіз.

Діти дуже люблять небилиці і з радістю можуть самі придумати такі ж жарти. Спробуйте вигадати слова, змінюючи лише одну букву, наприклад:

* ночі — очі;
* мати — хати;
* білка — гілка;
* млин — клин».

Вправа-тест «Пиши знаками». Вправа-тест «Пиши знаками» корисна для визначення рівня фонематичного слуху. Запропонуйте дитині записати слово, але не буквами, а знаками, позначаючи голосні звуки кружечками, а приголосні рисками. Скільки звуків у слові, стільки й знаків. Наприклад, слово «суп» слід записати так: риска, кружечок, риска. Після того, як ви переконалися, що дитина зрозуміла завдання, продиктуйте слова, а вона запише їх на аркуші паперу у вигляді «шифру».

Інший варіант цього завдання: ви пропонуєте дитині картки-картинки, на яких зображені тварини (пес, лев, слон, корова та ін.), і картки звукових схем слів, відповідні карткам-картинкам тварин, у вигляді «шифровок». Завдання дитини полягає в тому, щоб визначити, яка схема підходить до кожного слова.

Всі запропоновані і подібні ним вправи потрібно практикувати, доки дитина не навчиться легко справлятися зі всіма завданнями. Лише за цієї умови можна бути впевненими в тому, що майбутній школяр навчився розрізняти звуки на слух, а отже, і навчання грамоти не буде для нього складним.

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

– Оля, осінь, овочі, окунь – [о] 
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м’яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паралоновий м”ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити м”яч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук “ф”, а потім переривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

Ігри та вправи на подолання заїкання

Вправи для зняття м’язової напруги

При заїканні часто напружені м’язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м’язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.

«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Допоможемо мамі» Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни. Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.

Вправи для розвитку мовного дихання

Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.

«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

«Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а. 
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у. 
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о. 
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и. 
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і. 
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау. 
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа. 
«Пісенька водички». С-с-с-с. 
«Пісенька комарика». З-з-з-з. 
«Пісенька вітру». В-в-в. 
«Гріємо ручки». Х-х-х-х. 
«Стукають підбори ». К-к-к-к. 
«Граємо на барабані». Д-д-д-д. 
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш. 
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж. 
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку. 
«Гусак». Га-га-га. 
«Корова». Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)

«Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки. 
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

«Листочки». Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук) 
Листочки на землю лягають. (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)

/Files/images/logoped/165353931.gif

Секс шоп Купить мед. справки